28-29 березня працівники Парку взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Природа в окупації – 10 років російської військової агресії проти довкілля. Перспективи відновлення природоохоронних територій України», організованій Всеукраїнською екологічною лігою.
Учасники обговорювали вплив та наслідки військових дій для природоохоронних територій, об’єктів ПЗФ, морської акваторії, ландшафтного та біологічного різноманіття. У форматі круглого столу розглядалася проблематика наслідків забруднення вибуховими та небезпечними речовинами ґрунтів, водних ресурсів, перспективи розмінування та відновлення. Також окреслено проблемні питання функціонування природоохоронних територій та шляхи для їх відновлення і розвитку.
Вихованці Старосамбірського закладу дошкільної освіти поринули у дивовижний, барвистий і ароматний світ весняних квітів. Творчо-пізнавальне заняття, організоване фахівцями відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Національного природного парку «Королівські Бескиди», відбулося в рамках Всеукраїнської акції «Збережи первоцвіти».
На початку малюки весело «ловили» маленькими долоньками сніжинки — так вони захищали ніжні першоцвіти від холодної зимової хуги. Але найголовніший урок прийшов трохи згодом: діти дізналися, що справжня загроза для цих тендітних провісників весни — не снігопади, а люди. Через необережне ставлення та масове зривання деяких видів первоцвітів залишилося так мало, що вони потрапили до Червоної книги і тепер потребують особливого захисту.
Чарівна фея (яка з’явилася на екрані) розповіла малечі легенду про весняні квіти. Діти дізналися, чому саме навесні земля прокидається в яскравих барвах, звідки в природи взялася така багата палітра кольорів і як квіти стають першими посмішками весни.
Потім юні учасники познайомилися з різноманіттям раноцвітних рослин. Під ритмічні весняні мелодії вони перевтілилися у бджілок та джмеликів: кружляли, шукали «свою» квіточку, збирали уявний нектар і пилок — і радісно гуділи від задоволення
На завершення, під керівництвом екоосвітян і за активної підтримки вихователів, діти створили чарівних квіткових фей. Кожна фея нагадуватиме їм важливу істину: первоцвіти — це не лише прикраса землі. Це дім, їдальня й місце зустрічей для безлічі маленьких мешканців лісів і галявин. Вони можуть посміхатися нам і сонцю лише тоді, коли залишаються рости на своїх рідних місцях, у спокої та безпеці.
Дякуємо маленьким природоохоронцям за небайдужість і творчість! Нехай ваші серця завжди цвітуть так само яскраво, як перші весняні квіти 🌼🐝⛅
Такий варіант можна використовувати для публікації на сторінці парку, у групі ЗДО чи на сайті. Він звучить природніше, емоційніше й водночас зберігає всі ключові факти заходу. Якщо хочете додати конкретні назви первоцвітів (пролісок, сон-трава, зубниця тощо) чи фото — дайте знати, підкоригуємо.
Сьогодні фахівці відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Національного природного парку «Королівські Бескиди» провели захопливий «Конкурс знавців поезії: Шевченко і природа» для учнів 6 класу Старосамбірського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів м. Старий Самбір.
Захід був спеціально присвячений тому, як природа надихає генія Кобзаря. Учасники поринули у світ Шевченкового слова, де українські ландшафти, річки, дерева, квіти та небо стають не просто тлом, а живими, одухотвореними образами, потужним засобом вираження почуттів, туги, любові до рідного краю.
Природа завжди була невичерпним джерелом творчості для митців усього світу — від композиторів до художників. Але в поезії Тараса Шевченка образи природи — це окремий, геніально вдосконалений пласт. Поет не просто описує пейзажі: він оживляє їх, наділяє людськими рисами, робить співучасниками долі людини. Учні переконалися в цьому на власні очі, змагаючись у конкурсних завданнях.
Школярі виступали в ролі юних дослідників: змагалися, хто краще знає твори Кобзаря, хто знайде більше згадок про природу — від могутнього Дніпра до тихої верби, від калини з ялиною до широколистої тополі. Вони шукали приклади, де природа оживає:
у «Над Дніпровою сагою» старий явір стоїть похилий, мов зажурений козак без долі та дружини, а калина з ялиною та лозиною співають, мов дівчаточка з гаю;
у «Зоре моя вечірняя…» поет благає зірку розповісти про рідне село, де «неначе диво» — зелені гаї, білі хати, тополі, ліс, поле і сині гори за Дніпром;
у «Реве та стогне Дніпр широкий» бурхлива стихія відображає гнів і силу;
у «Садок вишневий коло хати» — тиха, райська ідилія українського села.
Діти не лише згадували рядки, а й відкривали для себе нове: як природа в Шевченка стає символом України, її краси, страждань і надії. А головне — зрозуміли глибоку думку: берегти довкілля — це не просто обов’язок, а запорука, щоб майбутні покоління теж могли черпати натхнення з цієї невичерпної скарбниці, як робив Великий Кобзар.
Дякуємо юним знавцям за ентузіазм, уважність і любов до слова Тараса Шевченка! Нехай його поезія й надалі надихає вас цінувати й захищати рідну природу — ту саму, що «вмивається дрібною росою» і «зеленіє, повита красою». 🌿📖🇺🇦
(Захід відбувся в рамках еколого-освітньої діяльності НПП «Королівські Бескиди». Фото з конкурсу — незабаром на нашій сторінці!)
