Через свій розмір і колір він є одним із найбільш поширених, помітних і відомих міксоміцетів, адже, коли він тільки з’являється у вологих, тінистих місцях на мульчі, гнилій колоді, листовому опаді, виглядає як яскраво-жовта яєчня діаметром 3–20 см та 1–3 см завтовшки. У фольклорі деяких країн за незвичний зовнішній вигляд його пов’язують з відьмами та називають "відьминим маслом" або "відьминим плювком".
Фуліго жовтий, або фуліго гнильний, фуліго септичний (Fuligo septica (L.) F.H.Wigg) – слизовик з родини фізоргові (Physaraceae), що більшу частину свого життя, подібно багатьом інших слизовиків, існує як тонка, вільноживуча маса протоплазми. Ця маса, яка називається плазмодієм, може змінювати форму та повільно повзати, подібно гігантській амебі, поглинаючи бактерії та шматочки органічної речовини. Її розмір дуже варіюється залежно від харчових ресурсів, зазвичай в межах від 3 до 20 см. Згодом плазмодій перетворюється на губкоподібний еталій, подібний на плодове тіло гриба, що містить спори. У міру дозрівання еталій втрачає свій колір, твердне і випускає свої темні спори, які можуть швидко й легко поширюватися та зберігати життєздатність протягом тривалого часу.
Попри неоднозначне ставлення до нього людей, фуліго жовтий не завдає шкоди ні рослинам, ні тваринам, ні людям, хоча в окремих випадках його спори можуть негативно вплинути на стан людей-алергіків. Більш того, він корисний для навколишнього середовища як природний розкладач органіки. Вчені також виявили, що пігмент, через який фуліго набуває свого яскравого неоново-жовтого забарвлення, утворює хелат із важкими металами. Завдяки такій особливості цей організм може перетворювати важкі метали в навколишньому середовищі на інертні речовини.