Лопух, звісно, знають всі, чи майже всі. Але що ви знаєте про лопух, окрім історій про велике листя, яке може послугувати панамкою в спеку чи зручною серветкою для накриття кошика з грибами або ягодами, ну і реп’яхи, що міцно чіпляються й заплутуються у волоссі та одязі, а відтак були атрибутом розваг та пустощів дітей навіть в недалекому минулому?
А що, якщо насправді перед вами один із супергероїв рослинного світу, за буденною зовнішністю якого ховається справжній філософ, цілитель і натхненник. Так, кожен з трьох представників роду лопух (Arctium), які ви можете зустріти на наших теренах, лопух справжній (Arctium lappa L.), лопух малий (Arctium minus (Hill) Bernh.) та лопух повстистий (Arctium tomentosum Mill.) є рослинами, що здатні лікувати, годувати, надихати на винаходи й навіть розповідати історії тисячоліть. Отож нумо відкривати незвідані грані лопуха.
Лопух завше був цінною лікарською рослиною, яка широко використовувалася в народній медицині. Найціннішою частиною вважають корінь, який, до слова, може сягати 70 см завдовжки. Він багатий зокрема на інулін (природний полісахарид, що є пребіотиком), основна сфера застосування – підтримка обміну речовин та лікування шкірних захворювань. Листя також має лікувальні властивості. Свіжим або настояним в оліях його прикладали до ран, опіків, синців для зняття запалення та прискорення загоєння, компреси з потовченого листя використовували при болях у суглобах.
Він знайшов своє місце і в рецептах краси. Колись для сприяння росту та запобігання випадінню волосся в шкіру голови втирали настоянки міцного відвару кореня, сьогодні реп’яхова олія є компонентом шампунів та інших косметичних засобів.
Навіть у кулінарію лопух пробрався, де застосування знайшли всі його частини, окрім хіба що колючих кошиків суцвіть. Особливо популярним є він у східній кухні, в якій творять чудове поєднання коренів рослини з імбиром, часником і білим кунжутом. В Японії, де страви з кореня лопуха відомі під назвою “гобо”, його навіть культивують. У Кореї з нього готують легкий суп уонґ-кук, який вважається дуже корисним для травлення та відновлення сил. Молоді пагони та листя лопуха можна використовувати в салатах, вінегретах та зелених супах. В Британії досі популярний напій “Кульбаба і лопух” (Dandelion and Burdock), історія виникнення якого сягає Середньовіччя, коли його корінь вважався магічним і викопувався за спеціальними ритуальними правилами.
Свіже або сушене листя лопуха може бути гарною основою для імунних чаїв, а сушений корінь використовується для чаю “гобоча” або ж як замінник кави.
Кошики ж суцвіть, із їх зеленими, гачкуватими листочками обгортки, усміхаються нам рожево-пурпуровими квітами, даруючи естетичну насолоду, а джмелям, бджолам та метеликам щедре частування нектаром. А от чіпким гачкам реп’яхових голівок, завдяки яким лопух мандрує світом на шерсті тварин чи нашій одежі, завдячуємо зручній застібці-блискавці.
Ось так, ніколи не вгадаєш, якою надсилою наділила природа рослину, яка нам може видатись банальним бур’яном не вартим уваги.