У глибинах тінистих лісів ховається справжній діамант української флори – одноквітка звичайна (Moneses uniflora (L.) A.Gray). Мабуть, мало кому з вас доводилось зустрічати цю квітку в природі, що немов створила цю тендітну красу саме для себе, щоб любуватись в тиші під куполом густих верховіть хвойного лісу, крізь який сонячні промені пробиваються лише тонкими золотими нитками, серед затишної прохолоди його м’яких мохових килимів. Й це темне тло ефектно підкреслює ніжність, елегантність й вишукані структури маленької квітки, вкотре нагадуючи, що природа досконала у своїх творіннях.

Одноквітка звичайна – представниця монотипного роду родини вересових (Ericaceae), багаторічна трав’яниста рослина з вишуканою базальною розеткою округлого шкірястого листя, над якою на надземному безлистому стеблі 5-15 см заввишки розпускається лише одна квітка, що сором’язливо схиляє голівку, мов втуплює погляд в землю, розкриваючи при цьому свої білі пелюстки якомога ширше. Такий широко розкритий віночок сягає 1,5-2 см в діаметрі та має вигляд п’ятикутної зірки.
Під білосніжною парасолькою з пелюсток ховається цікавої форми маточка з бочкоподібною зав’яззю, прямим довгим стовпчиком який увінчує 5-лопатеве рильце. Навколо зав’язі променисто розкидані дуже характерні тичинки з товстими нитками, кожна з яких закінчується кількома циліндричними пиляками з шишками.


Квітка ця не через інтровертний характер, в якому її можна запідозрити через поодиноке цвітіння в глушині лісу, весь час цвітіння смиренно дивиться на ґрунт – це її ефективна стратегія для запобігання самозапиленню. Кажуть, що вона може довго й терпляче, навіть до шести тижнів, чекати на відповідних запилювачів, розвіюючи для їх принади легкий ледь вловний солодкуватий аромат, ніжний й делікатний, як вона сама. Лиш після запилення стебло випрямляється, гордо несучи невеличку п’ятигніздну коробочку, в якій зріє крихітне насіння, та відмирає після його розсіювання. Листя ж її вічнозелене та росте цілий рік, дозволяючи рослині фотосинтезувати, коли дозволяють умови, навіть за слабкого освітлення.
Як бачите, за тендітністю одноквітки криється велика сила: вона вміє чекати й пристосовуватися, розквітаючи там, де інші б просто зникли.